Ден Дрісколл і Ренді Джордж стали найвищими за рангом посадовими особами США, які приїхали до України за другої каденції Дональда Трампа. В Києві вони зустрінуться з українським військовим керівництвом, депутатами та Володимиром Зеленським, а потім мають намір зустрітися з росіянами. Як пише Politico, Ден Дрісколл — друг віцепрезидента Джея Ді Венса, якого важко назвати великим прихильником України.
Мета візиту Дрісколла та Джорджа до Києва — не лише спроба залучити Україну до переговорів з Росією, які Москва сама ж і зупинила, не погоджуючись на припинення вогню, а й обговорити велику угоду про обмін безпілотними технологіями (протягом наступних 2–3 років американська армія планує закупити 1 млн дронів) та виробництво автономних боєприпасів. Видання Axios також повідомило, що США і Росія ведуть таємні переговори щодо нового плану закінчення війни з 28 пунктів, який розробляють спецпредставник Трампа Стів Віткофф та представник Путіна Кирило Дмитрієв.
Все це відбувається на тлі заяви Трампа про те, що Конгрес продовжує працювати над законопроєктами щодо застосування санкцій до країн, які ведуть бізнес з Москвою, купуючи її енергоносії. А європейські лідери вважають, що війна Росії проти України може закінчитися до кінця 2026 року. Що Захід для цього робитиме та які «сюрпризи» вже підготував для Кремля? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Коли закінчиться війна: в ЄС говорять про 2026 рік
Протягом останніх кількох днів європейські лідери й посадовці роблять доволі суперечливі заяви щодо можливих термінів закінчення війни Росії проти України та подальших кроків Росії. У листі президентки Єврокомісії (ЄК) Урсули фон дер Ляєн до лідерів країн ЄС щодо фінансування України на 2026–2027 роки зазначається, що війна має закінчитися до кінця 2026-го. Президент Франції Еммануель Макрон також сподівається, що «миру вдасться досягти раніше 2027-го». Водночас єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс попереджає, що Росія може напасти на одну з країн Балтії протягом 2–4 років.
Про агресію Москви проти європейських країн-членів Альянсу європейські розвідки попереджають від кінця 2023 року. А от висновки ЄК, яка оцінює потреби Києва на 2026–2027 рр. у 135,7 млрд євро, з яких 83,4 млрд євро — військова допомога, базуються на попередніх прогнозах МВФ, з яким Україна вже почала переговори про нову чотирирічну програму фінансування. У вересні фонд оцінював потреби Києва в зовнішньому фінансуванні до кінця 2027 року у $65 млрд. Проте ця сума, вочевидь, не враховує оборонні потреби.
«Масштаб дефіциту фінансування України є значним. За попередніми прогнозами МВФ, за умови, що війна закінчиться в кінці 2026 року, враховуючи всю підтримку, обіцяну ЄС, державами-членами та міжнародними партнерами, Україна однаково зіткнеться з величезною нестачею, яку неможливо подолати без залучення нового фінансування», — йдеться в листі Урсули фон дер Ляєн.
За словами експертів, такі прогнози — звична для МВФ практика щодо фінансового планування, яка навряд чи базується на даних західних розвідок чи секретної інформації з Кремля. Адже після відмови адміністрації Трампа надавати Україні військову допомогу європейські союзники мають допомогти Києву не лише закрити бюджетний дефіцит, а й передбачити кошти на закупівлю озброєння, зокрема у США.
ТСН.ua уже писав, що від липня цього року до механізму PURL — нової програми закупівель американської зброї для України коштом європейських країн, яку координує НАТО — надійшло лише близько $3 млрд. Для порівняння ухвалений Конгресом навесні 2024 року за президентства Джо Байдена останній пакет військової допомоги Україні був на $61 млрд. На «Рамштайні» в жовтні цього року міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що оборонні потреби України на 2026-й — $120 млрд. Половину покриє Київ.
«Якщо ціль $60 млрд недосяжна для Європи, для неєвропейських партнерів, то єдиним рішенням, яке залишається, є позика, забезпечена замороженими російськими активами, щоб її можна було використовувати для фінансування ЗСУ та задоволення їхніх потреб», — додав тоді Денис Шмигаль.
ТСН.ua повідомляв, що ЄС працює над наданням Україні репараційної позики, яка буде забезпечена замороженими активами Центробанку РФ, на 140 млрд євро. Проти цього, побоюючись судових позовів з боку Росії та вимагаючи справедливого розподілення тягаря (щоб усі країни-члени ЄС взяли на себе відповідні фінансові зобовʼязання), виступає Бельгія, на території якої в депозитарії Euroclear зберігається левова частка знерухомлених російських активів.
Санкції та переговори: як діятимуть США
Остаточне рішення щодо надання Україні репараційної позики, забезпеченої замороженими активами Центробанку РФ, лідери ЄС мають ухвалити на саміті в середині грудня. Проте ЄК уже розробила «план Б», якщо держави-члени не домовляться: надання Києву безповоротних грантів до 90 млрд на 2026–2027 роки чи безвідсоткової позики за допомогою запозичень ЄС на фінансових ринках.
Посол США при НАТО Метью Вітакер все ж закликає ЄС дійти згоди та використати заморожені російські активи для фінансування оборонних потреб України. Це, за його словами, «вказувало б на новий крок — більш агресивну Європу», натякнувши, що треба готуватися до непередбачуваних дій Росії на території Альянсу.
«Ми продовжуватимемо шукати можливості для переговорів (з Росією — Ред.). Законопроєкт про санкції, який нищівно розчавлює кістки (друзям Путіна — Ред.), просто чекає на „зелене“ світло в Конгресі. Трамп його підтримує й, можливо, захоче додати до нього Іран», — сказав Метью Вітакер.
Йдеться про законопроєкт авторства сенатора-республіканця Ліндсі Грема та сенатора-демократа Річарда Блюменталя, який уже вісім місяців припадає пилом у Конгресі. Документ передбачає запровадження 500% мит на експорт до США з країн, які купують російську нафту, газ, уран та інші товари, що дає змогу Кремлю фінансувати свою військову машину. Тривалий час Трамп блокував його розгляд у Конгресі. Проте днями неочікувано дав цьому «зелене» світло.
Ліндсі Грем підтвердив, що Трамп «благословив» законодавців на ухвалення законопроєкту, додавши, що це надасть президентові США додаткові інструменти тиску на Росію та її друзів. Проте експерти сумніваються, що нові погрози посилити тарифну війну проти Китаю, Індії та Туреччини — лідерів закупівлі російських енергоносіїв — спрацюють. ТСН.ua уже писав, як після зустрічі Трампа та Сі в Південній Кореї наприкінці жовтня США знизили мита на китайський експорт від 57% до 47%, щоб Китай не запроваджував заборону на експорт рідкісноземельних елементів.
Пекін контролює близько 70% видобування та ще 90% їхнього перероблення. Без рідкоземів оборонне виробництво неможливе. Тому в діях Пекіна щодо обмеження експорту рідкісноземельних елементів вбачалися набагато серйозніші цілі, ніж просто підвищення ставок у торговій війні зі США — завадити Заходу переозброїтися, що збігається з інтересами Кремля.
Минулого тижня держсекретар США Марко Рубіо на зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 у Канаді заявив, що Америка майже досягла межі в запровадженні нових санкцій проти Росії, тому подальші дії стосуватимуться радше дотримання вже наявних обмежень. Експерти радять зосередитися на протидії російському «тіньовому» флоту, операціям з «Роснафтою», «Лукойлом» та їхніми дочірніми компаніями, американські санкції проти яких почнуть діяти від 21 листопада, та можливостям Росії отримувати компоненти для свого ОПК, зокрема через Китай.
Головна мета — примусити Росію припинити вогонь і почати переговори про справедливий мир. Кілька тижнів тому Кремль запустив нову дезінформаційну кампанію, звинувачуючи Україну в буцімто зупинці переговорів у Стамбулі, які за наполяганням адміністрації Трампа проводилися навесні цього року. Саме тому президент Зеленський у середу, 19 листопада, перебуває з візитом у Туреччині, де поговорить з Реджепом Ердоганом про можливість відновлення переговорного процесу.
Водночас європейські лідери доволі скептично ставляться до нового плану припинення війни з 28 пунктів, який начебто розробляють Віткофф і Дмитрієв. З посиланням на посадовців у Брюсселі Politico пише про некомпетентність Стіва Віткоффа та його неспроможність точно передавати повідомлення від Москви до Вашингтона. Поки в Кремлі продовжують заявляти, що «жодних новацій» щодо врегулювання війни після саміту Трампа та Путіна на Алясці немає, європейські лідери закликають Вашингтон ухвалити нові санкції, щоб підірвати російську промисловість.
«Єдині люди, до яких прислухається Путін, — це олігархи. Якщо олігархи в Росії дійдуть висновку, що економічно це (війна — Ред.) занадто складно, ситуація може почати змінюватися», — вважає президент Фінляндії Александер Стубб.