Президент Росії Володимир Путін і війна проти України / © ТСН
Вторгнення Росії до України катастрофічно послабило вплив Кремля на його колишню імперію: країни Центральної Азії та Кавказу активно віддаляються від Москви через страх перед подальшою агресією. Такі держави, як Казахстан і Вірменія, шукають нових потужних союзників — Китай, Туреччину та Євросоюз.
Про це йдеться у статті Bloomberg.
Колишні радянські республіки віддаляються від Росії
Коли цього тижня президент Росії Володимир Путін прибуде до Таджикистану на саміти колишніх радянських держав, лідери за столом, найімовірніше, говоритимуть про «міцні зв’язки» з Москвою. Проте насправді більшість із них віддаляються від РФ від моменту вторгнення до України.
У Центральній Азії та на Кавказі такі країни, як Казахстан, Вірменія та Азербайджан, які ще недавно перебували в орбіті Кремля, тепер активно зміцнюють зв’язки з його суперниками — Китаєм, ЄС, Туреччиною та країнами Перської затоки. Так вони намагаються захиститися від можливої подальшої агресії з боку Росії.
За словами директора Центру «Карнегі Росія-Євразія» Олександра Габуєва, цей розворот від Москви «зумовлений страхом».
«Країни намагаються мінімізувати ризики й шукають способи віддалитися від Росії настільки, наскільки це можливо», — пояснив він.
Повномасштабна війна Росії проти України змусила сусідів Кремля переосмислити власну безпеку. Адже Путін відкрито показав, що готовий застосовувати силу, щоб «повернути» території колишньої імперії або «захищати росіян» за її межами. Цього четверга він бере участь у саміті «Росія — Центральна Азія» в Душанбе, а наступного дня — у зустрічі Співдружності Незалежних Держав (СНД).
Порожнечу заповнюють інші великі гравці
Окрім відчуття загрози, війна виснажує економічні та військові ресурси Росії й поглинає увагу її керівництва. Поки в Кремлі непокояться через зниження впливу, інші великі гравці заповнюють порожнечу.
За останні два роки торгівля Китаю з п’ятьма центральноазійськими республіками зросла на третину. У червні лідер КНР Сі Цзіньпін відвідав Казахстан, а в серпні президент США Дональд Трамп запросив лідерів Вірменії та Азербайджану до Білого дому після того, як допоміг укласти мирну угоду між ними. США отримали ексклюзивне право розвивати так званий «Шлях Трампа міжнародного миру і процвітання», який пролягатиме через Вірменію до азербайджанського ексклаву Нахічевань на кордоні з Туреччиною.
Туреччина також прагне скористатися новими можливостями. Президент Реджеп Таїп Ердоган у вівторок узяв участь у саміті тюркомовних країн, що відбувся в Азербайджані. Представники ЄС у квітні провели переговори з лідерами Центральної Азії.
«Росія не завжди може демонструвати силу за кордоном, коли всі ресурси поглинає війна в Україні. Їхні можливості вже розтягнуті до межі, і головний пріоритет — це війна», — каже старша наукова співробітниця лондонського Інституту об’єднаних служб (RUSI) Емілі Ферріс.
«Вплив Путіна ослаб, але ненадовго»
Попри все, Росія зберігає значний політичний, економічний і військовий вплив у регіоні. Мільйони трудових мігрантів із цих країн працюють у РФ і надсилають додому перекази, що підтримують місцеві економіки. Казахстан, Киргизстан і Вірменія входять до єдиного митного простору під егідою Москви. Таджикистан є учасником оборонного альянсу з Росією, і лише Казахстан із цієї групи не має російської військової бази.
Це означає, що «вікно можливостей» для формування нових альянсів може швидко закритися після завершення війни в Україні, тож країни поспішають закріпити нові зв’язки.
«Вплив Путіна ослаб, але ненадовго. Захід рідко вміє скористатися подібними моментами», — зазначає спеціальний радник Інституту досліджень Близького Сходу (MEMRI) Владислав Іноземцев.
Він нагадав, що Казахстан нещодавно обрав російську держкорпорацію «Росатом» для будівництва першої в країні АЕС, попри участь у тендері китайських, французьких і південнокорейських компаній.
Серйозні конкуренти Москви
Попри це, Москва вже має серйозних конкурентів.
Китай розширює вплив через ініціативу «Один пояс, один шлях» і вже став найбільшим торговельним партнером Казахстану та Узбекистану — двох провідних економік регіону. Під час візиту Сі Казахстан підписав із Китаєм угод на 24 млрд дол. і домовився про будівництво третьої залізниці між країнами.
«Росія тепер набагато менш помітна в Узбекистані. Китайці без вагань заповнюють цю порожнечу», — зазначив керівник регіону СНД у банку Rothschild&Co Джованні Сальветті.
І йдеться не лише про Китай.
Євросоюз уклав стратегічну угоду про партнерство з Казахстаном, Узбекистаном, Туркменістаном, Таджикистаном і Киргизстаном, що передбачає інвестиційну програму до 12 млрд євро для розвитку транспортних маршрутів, видобутку критично важливих мінералів і енергетики. Країни Центральної Азії також пообіцяли посилити контроль, щоб запобігти обходу санкцій, запроваджених проти російського військово-промислового комплексу. ЄС, своєю чергою, розвиває нові торговельні шляхи через регіон, які дозволять транспортувати товари з Китаю до Туреччини та далі до Європи, оминаючи Росію.
Країни Перської затоки теж посилюють свою присутність. 2023 року Саудівська Аравія вперше провела саміт Ради співробітництва країн Перської затоки (GCC) із державами Центральної Азії. Хоча запланований на травень цього року другий саміт в Узбекистані без пояснень відклали на невизначений термін.
Вірменія торік заморозила участь у військовому альянсі з Росією після того, як Кремль не надав допомоги під час конфлікту з Азербайджаном 2022 року, і пригрозила повним виходом. Єреван також заявив про намір приєднатися до ЄС і 2023 року, всупереч позиції Москви, ратифікував членство в Міжнародному кримінальному суді, який видав ордер на арешт Путіна за воєнні злочини в Україні.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відмовився підтримати війну Росії проти України, попри тиск Кремля. Минулого місяця він зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. А ще раніше, в серпні, Токаєв заявив, що підтримує міжнародні гарантії безпеки для забезпечення незалежності України.
Партнерка лондонської аналітичної компанії PRISM Strategic Intelligence Ltd. Кейт Маллінсон наголосила, що після початку війни інші країни-сусідки Росії прагнуть урівноважити свої відносини з різними центрами сили, щоб послабити залежність від Москви.
«Головний урок, який країни Центральної Азії винесли з повномасштабного вторгнення, — це те, що Росія не відмовиться від своїх стратегічних цілей, незалежно від ціни», — підсумувала вона.
До слова, у вересні Зеленський закликав звернути увагу на ризики агресії у країнах колишнього СРСР, зокрема в Казахстані та Молдові, де Росія втрачає вплив.